На батьківщині індійського супутника. Важка проблема для індії

Ви перебуваєте: На батьківщині індійського супутника

На початку липня 1979 року з радянського космодрому на орбіту Землі був виведений другий індійський супутник 'Бхаскара'. Це був більший і більш досконалий апарат. Він перевершував перший на 60 кілограмів і був оснащений телевізійною й мікрохвильовою радіовимірювальною апаратурою. Складніше й завдання, які виконував цей супутник. Це вивчення природних ресурсів Землі, стан льодовиків у Гімалаях, температурних змін у водах Індійського океану. Ці дослідження допоможуть пророкувати поведінку основних рік Індії, дадуть більш точні відомості про настання мусонних дощів. Ще більш розширилося коло завдань третього штучного супутника Землі із цієї серії- 'Бхаскара-2', виведеного на космічну орбіту також радянським ракетоносієм у листопаді 1981 року

Більша й важка проблема для Індії, розповідали мені індійські інженери,- створення достатнє потужних власних ракетоносіїв. Над створенням таких ракет працює космічний центр у Тхумбе під Тируванантапурамом. Він уже освоїв виробництво двоступінчастих метеорологічних ракет, і кілька таких ракет успішно випробуване з космодрому в Шрихарикоте. Досягнуті успіхи дозволили Індії в 1980 році запустити власним ракетоносієм невеликий сорокакилограммовый супутник 'Рохини'.

Підприємство, де створюються супутники, нагадує величезну лабораторію, оснащену найскладнішим устаткуванням. У всіх його цехах в обстановці стерильної чистоти інженери й техніки виготовляли й випробовували різні вузли й прилади першого індійського супутника. Щоб потрапити у свята святих, де йшло складання супутника, довелося попередньо побувати в очисній камері. На кожному кроці можна було переконатися в тому, якого високого рівня технічного прогресу досяглася Індію

Першому індійському супутнику було дане ім'я Ариабаты - блискучого індійського астронома й математика V століття. Цим як би підкреслювалося, що теперішні досягнення Індії в космічних дослідженнях з'явилися не на голом місці