Велике враження роблять і досягнення в галузі освіти. Ранком школярі й студенти гучними зграйками поспішають по делійських вулицях у школи й коледжі. Зараз у столиці стільки учнів, скільки в 1947 році було всіх жителів. Кожний четвертий житель Делі вчиться. До завоювання країною незалежності в Делі налічувалося всього десять коледжів із чотирма тисячами студентів. Тепер - близько 60 коледжів. Тільки в Делійському університеті навчається сто тисяч студентів. І що особливо знаменно-міняється соціальний склад студентів. Раніше це були діти переважно з досить заможних родин. Тепер серед студентів усе більше дітей із трудових шарів. Швидко збільшується частка дівчат. Зараз вони становлять близько половини всіх учнів
Не можна було також не звернути увагу на те, як за минулі роки оживилася в столиці культурне життя. На початку 60-х років у Делі проводилися перші пробні телевізійні передачі. Нині сотні тисяч делийцев збираються в телеекрана. Ми побували на виставці картин молодого художника Сафрани в новому прекрасному виставочному залі. Ще недавно в столиці не було професійного театру. Тепер у місті діють театральна студія й кілька постійних театральних труп. За рік до нашого приїзду був створений Національний комітет з науки й техніці
