На батьківщині індійського супутника. Націоналізація банків

Ви перебуваєте: На батьківщині індійського супутника

Було ухвалене рішення про націоналізацію чотирнадцяти найбільших приватних банків. За цим пішла відставка з поста міністра фінансів Морарджи Десаи, одного з головних супротивників цього заходу. На пост президента в серпні 1969 року був вибраний віце-президент В. В. Гирі, ветеран профспілкового руху, кандидатуру якого підтримали представники всіх прогресивних партій впарламенте.

А в листопаді 1969 року правим угрупованням, оказавшимся в явній меншостях, довелося покинути ИНК і утворювати свою паралельну партію, так звану Організацію конгресу

Після націоналізації банків пішов ряд інших заходів. У грудні 1969 року влади прийняли закон, що обмежував діяльність монополій. У лютому наступного року була трохи розширена сфера дії державного сектору. Тоді ж уряд переглянув асигнування по четвертому п'ятирічному плану (1969/70-1973/74 роки), помітно збільшивши капіталовкладення в державний сектор. У березні 1970 року під контроль держави був узятий додатково імпорт товарів тридцяти восьми найменувань, у квітні знижені ціни на сімнадцять найважливіших видів медикаментів

Зрозуміло, ці й деякі інші, самі по собі в загальному-те обмежені заходи не могли привести до вирішення соціально-економічних проблем країни. Але вони породили надії на зміни, надихнули демократичні сили на боротьбу за проведення більш глибоких прогресивних перетворень. Саме це забезпечило велику перемогу партії Индиры Ганди на позачергових виборах 1971 і 1972 років у парламент країни й законодавчі збори штатів