Керала. К. П. Ш. Менон

Ви перебуваєте: Керала

У ті дні ми гостювали в К. П. Ш. Менона, президента індійсько-радянського культурного суспільства. Він очолював ювілейний комітет. У його будинку особливо виразно відчувалося наближення свята. До нього йшла велика пошта з багатьох міст Індії й з-за кордону. Автори листів розповідали про підготовку до ювілею, ділилися спогадами Оваллатхоле.

- Поет писав тільки на малаялами, мові народу Кералы,- розповідав нам К. П. Ш. Менон,-але його добутки переведені й продовжують переводитися на всі основні мови Індії й деякі іноземні мови. Така популярність поета закономірна. Адже всією своєю творчістю Валлатхол затверджував передові суспільні ідеали, невтомно виступав проти віджилих традицій, станово-кастових забобонів. І не даремно ще при житті він був названий махакави-великим поетом. І нині багато його вірші звучать актуально.

Таким Валлатхол став незважаючи на те, що сам народився в релігійній родині. Батько Валлатхола праг дати синові сучасний утвір і пропонував направити його в коледж. Але тому що в родині Валлатхола раніше троє хлопчиків умерло від віспи, коли вони вчилися в коледжі, те місцевий оракул виніс вердикт: індуїстському божеству будинку не подобається англійський утвір. У результаті Валлатхол був навчений тільки санскриту й рідній мові

Валлатхол все-таки зумів піднятися над кастовими й становими пережитками свого середовища. У чималому ступені він був зобов'язаний цим батькові, який був цікавим оповідачем, мав прогресивні по своєму часу погляди й зумів прищепити їхньому синові разом з любов'ю до поезії, літератури