Місто в устя хугли. Місто поетів

Ви перебуваєте: Місто в устя хугли

Калькутту називають містом поетів. Передові діячі культури Бенгалії своєю творчістю будили

свідомість мас, прилучали їх до передових суспільних ідеалів, кликали їх на подолання відсталих феодальних, кастових і релігійних традицій, призивали до боротьби за краще майбутнє

Тут проходило життя, творчість і суспільна діяльність великого сина бенгальської землі, що видається художника слова, просвітителя й демократа Рабиндраната Тагора. Його творча й суспільна діяльність у величезному ступені сприяла пробудженню в масах національної самосвідомості, почуття гражданственности. розуміння необхідності й потреби вступати на шлях боротьби за звільнення батьківщини від іноземного гніту. І не даремно його пісня 'Душу народу' стала національним гімном Республіки Індії, а пісня 'Моя золота Бенгалія' - гімном Народної Республіки Бангладеш

Свої ідеали Тагор завжди прагнув втілити в практичні дії. Він мріяв, зокрема, реформувати систему утвору, відмовитися у викладанні від формалізму, від казенної дисципліни, від усього, що сковує фантазію, ініціативу дитину, парубка, що пригнічує в ньому природнє прагнення до волі й прояву його кращих якостей. В 1901 році він почав сміливий експеримент, створивши в родовому маєтку в Шантиникетоне таку школу своєї мрії. Для неї він сам розробив програми, сам у ній викладав. У школі діяли демократичні порядки. Хлопці вибирав своїх керівників, самі призначали собі покарання за провини, разом з радою школи стежили за дотриманням уведеного в ній розпорядку. Система навчання була побудована так, щоб викликати в дітей жвавий інтерес до рідної історії й літературі, до точних наук. Вихованню в дітях творчого початку сприяли шкільні спектаклі, п'єси для яких писав Тагор.