На землі тамилов. Головні магістралі мадраса

Ви перебуваєте: На землі тамилов

Уперше в Мадрасе я побував в 1963 році, і перше, що кинулося мені в очі, коли через десять років я знову виявився в цьому місті, це різке збільшення його населення. Зі світанку до пізньої ночі на вулицях вирує людський вир. За десять років населення міста виросло на один мільйон. В 1981 році в Мадрасе жило вже 4, 2 мільйони людей

На головних магістралях Мадраса й на його окраїнах іде чимале будівництво. Ближче до центру міста споруджуються великі готелі, будинки різних установ. У тихих вулицях біля центру як гриби ростуть ошатні особняки буржуазій і верхівки середнього класу. Ці особняки ховаються за гарними огорожами й кущами квітучих усіма квітами веселки декоративних чагарників. В останні роки в таких кварталах будуються й сучасні багатоповерхові будинки з більшими упорядкованими квартирами. Але в цих фешенебельних особняках і квартирах живе тільки 5 відсотків міського населення

В окраїнних районах, таких, як Кодамбаккам, Сайдапет, виростають квартали багатоквартирних, здебільшого двох- триповерхових будинків. Їхні невеликі тісні квартирки міське житлове керування продає на виплат дрібним, що служать, учителям - тим, хто за місцевими стандартами має середні доходи. Житлові будинки зводять деякі відомства, великі підприємства державного сектору

Але, незважаючи на інтенсивне будівництво, населення міста випробовує найгостріший недолік у житло. У багатьох окраїнних районах Мадраса ще збереглися смердючі нетрі, у яких живе майже чверть населення міста. Міські влада вживають енергійних заходів по зносу цих розсадників антисанітарії й переселенню їх жителів у нові будинки. До початку 1980 року в нові квартири було переселено з халуп більш 35 тисяч родин. У найближчі роки намічено побудувати ще 150 тисяч квартир

Стихійний ріст міста неймовірно ускладнив і всі інші проблеми, що тісно переплітаються між собою: забезпечення населення водою, медичною допомогою, школами, засобами транспорту й, нарешті, роботою